Вісник державних законів і розпоряджень
Вісімдесят дев'ята сторінка тому — повернення до головного «Вісника державних законів і розпорядків» після вшитого освітнього вісника Ч. 3 (PDF 79–88). Титул Випуску 10, виданий 5 травня 1919. Зміст — лише чч. 77–78 (2 акти): закон про громадянство і виконавчий розпорядок до нього. Сторінка подає повний масткед і починає Закон 77 УНРади з 8 квітня 1919 про право громадянства на території ЗУНР (§§ 1–5 на цій сторінці) — визначення громадян за принципом права осідку («свойни») у громаді на момент оголошення закону, процедура відмови від громадянства до 20 травня 1919, вимога присяги вірності для службовців, автоматичне визнання громадянами осіб з правом громадянства на Наддніпрянській Україні, умови натуралізації чужинців (5-річний осідок), розширені повноваження Секретаріату внутрішніх справ надавати громадянство за клопотанням.
Нумераційна прогалина: Випуск 9 відсутній. Після Випуску 8 (30 квітня, с. 67) і вставленого освітнього вісника Ч. 3 (1 травня, с. 79) том одразу переходить до Випуску 10 (5 травня) — Випуску 9 у цій підшивці немає. Незрозуміло, чи це друкарський пропуск номера, чи Випуск 9 існував окремим тонким числом, не вплетеним у цей примірник. Дата «5 мая» також не збігається точно з очікуваними за рукописним переліком обкладинки записами «1.VI»/«5.VI» (с. 1) — можливо, ранній прочит обкладинки містив неточність; варто звірити оригінал обкладинки за нагоди.
ВІСТНИК
державних законів і розпорядків
Західної Области Української Народної Республики.
- Випуск. Виданий 5. мая 1919. Річник 1919.
Зміст: (77—78). — 77. Закон про право горожаньства на Зах. Области Української Народної Республики. — 78. Розпорядок до закона з дня 8. цвітня 1919 р. ч. 77. В. д. з. р. про право горожаньства на Зах. Области Української Народної Республики.
77.
Закон
з дня 8. цвітня 1919 р. про право горожаньства на Західній Области Української Народної Республики.
Українська Національна Рада постановила:
§ 1.
Особи, які в часі оповіщеня сього закона мають право свойни в одній з громад Західної Области Української Народної Республики, є горожанами Української Народної Республики.
Вони перестають бути горожанами, як до дня 20. мая 1919 р. зложать заяву, що почувають ся до горожаньства иншої держави.
Такої заяви може політична власть I. інстанції не прийняти, коли заявляюча сторона сею заявою хоче лише ухилити ся від горожаньских обовязків.
Службовці, які відказали ся зложити службове приреченє українським властям, а хочуть остати українськими горожанами, мають в тім самім речинці зложити заяву вірности Українській Народній Республиці.
Незложенє сеї заяви потягає за собою утрату горожаньства.
§ 2.
Особи, які мають право горожаньства на Придніпрянській Україні в тим самим горожанами Західної Української Народної Республики.
§ 3.
Чужинці і ті особи, які не мають права свойни, однак мають в одній з громад Західної Области Української Народної Республики постійний осідок найменше від 5 літ, можуть набути право горожаньства на сій области після дотепер обовязуючих постанов про набутє горожаньства.
Перерва або зміна місця осідку з причини воєнних подій не шкодить в набутю горожаньских прав і обовязків.
§ 4.
Всім иншим особам може Державний Секретаріят внутрішних справ на їх просьбу, внесену до політичної власти I. інстанції, признати право горожаньства на Західній Области Української Народної Республики, як мати-муть за собою вимоги з § 30. ц. з., одна з громад прийме їх в свою звязь і зложать заяву вірности Українській Народній Республиці.
Від відмовного рішеня Державного Секретаріяту внутрішних справ має сторона відклик до Виділу Української Національної Ради. Державний Секретаріят відбере надане право горожаньства як вийде на яв, що законні вимоги в хвилі признаня не істнували.
§ 5.
Ті особи, яким инша держава признала своє право горожаньства, а вони до…
(продовження — на наступній сторінці)
ВІСНИК
державних законів і розпоряджень
Західної Області Української Народної Республіки.
10-й випуск. Виданий 5 травня 1919. Річник 1919.
Зміст (чч. 77–78) — 77. Закон про право громадянства в Західній Області Української Народної Республіки. — 78. Розпорядження до закону від 8 квітня 1919 р., ч. 77 Вісника державних законів і розпоряджень, про право громадянства в Західній Області Української Народної Республіки.
77. Закон
від 8 квітня 1919 р. про право громадянства в Західній Області Української Народної Республіки.
Українська Національна Рада постановила:
§ 1. Особи, які на момент оголошення цього закону мають право осідку в одній з громад Західної Області Української Народної Республіки, є громадянами Української Народної Республіки.
Вони перестають бути громадянами, якщо до 20 травня 1919 р. подадуть заяву про належність до громадянства іншої держави.
Таку заяву політична влада I інстанції може не прийняти, якщо особа, яка її подає, цією заявою прагне лише ухилитися від громадянських обов'язків.
Службовці, які відмовилися скласти службову присягу українській владі, але бажають залишитися українськими громадянами, мають у той самий строк подати заяву про вірність Українській Народній Республіці.
Неподання цієї заяви тягне за собою втрату громадянства.
§ 2. Особи, які мають право громадянства на Наддніпрянській Україні, є водночас громадянами Західної Області Української Народної Республіки.
§ 3. Іноземці та особи, які не мають права осідку, але мають в одній з громад Західної Області Української Народної Республіки постійне місце проживання щонайменше 5 років, можуть набути право громадянства на цій території згідно з чинними досі положеннями про набуття громадянства.
Переривання або зміна місця проживання через воєнні події не шкодить набуттю громадянських прав і обов'язків.
§ 4. Усім іншим особам Державний Секретаріат внутрішніх справ може на їхнє прохання, подане до політичної влади I інстанції, надати право громадянства в Західній Області Української Народної Республіки, якщо вони відповідатимуть вимогам § 30 цив. закону, одна з громад прийме їх до свого складу і вони подадуть заяву про вірність Українській Народній Республіці.
Від відмовного рішення Державного Секретаріату внутрішніх справ сторона має право оскарження до Виділу Української Національної Ради. Державний Секретаріат скасує надане право громадянства, якщо виявиться, що законні вимоги на момент надання не існували.
§ 5. Ті особи, яким інша держава визнала їхнє право громадянства, а вони до…
(продовження — на наступній сторінці)
- Закон про громадянство — базовий державотворчий акт. Один із фундаментальних законів ЗУНР — визначає коло громадян за принципом права осідку («свойни»/«гейматрехт», спадщина австрійського общинного права), передбачає процедуру виходу з громадянства (до 20 травня 1919, із запобіжником проти зловживань), вимогу присяги вірності для незгодних на службову присягу, автоматичне визнання громадянами наддніпрянських українців (пряме юридичне вираження злуки, с. 2), натуралізацію чужинців через 5-річний осідок і дискреційне надання громадянства Секретаріатом внутрішніх справ.
- § 3 — захист прав переселенців воєнного часу. Пряме положення про те, що вимушена зміна місця проживання через війну не переривває відлік для набуття громадянства — гуманний і практичний захід з огляду на масові переміщення населення Галичини 1914–1919 рр.
- Нумераційна прогалина Випуску 9 — див. виділений блок вище; відкрите питання для подальшого уточнення (можливо, при звірці оригіналу обкладинки чи додаткових джерел).
- Термінологія. «право свойни» = право осідку/приналежності до громади (нім. Heimatrecht, ключове поняття австрійського громадського права, основа набуття громадянства); «горожаньство» = громадянство; «ц. з.» = цивільний закон (ймовірно посилання на закон про право осідку); «Виділ УНРади» = виконавчий орган законодавчої влади (тут — апеляційна інстанція для рішень про громадянство).
- Метод: сторінку відрендерено
pdftoppm -r 150 -png(PDF-89 з 91); титул, зміст і Закон 77 (§§ 1–5 до обриву) прочитано з основного рендера без додаткових дорізів. Колонцифру «69» звірено. Орфографію блоку «Оригінал» збережено без виправлень.