Вісник державних законів і розпоряджень
Тринадцята сторінка Випуску 3. Завершує Закон 21 про тимчасовий воєнний судовий режим — § 1 (окремі сенати II і III інстанції при трибуналах: склад 5 суддів для розправ, 3 судді поза розправами; офіційна назва «Окремий Судовий Сенат»), §§ 2–4 (призначення сенатів і суддів, порядок засідань, компетенція Секретаря судівництва, скасування суперечних постанов, чинність); підпис Горбачевського й Петрушевича. Далі починається Розпорядок 22 від 16 лютого 1919 (Секретаріати внутрішніх, військових і закордонних справ спільно) про перепустки й паспорти для подорожей цивільних осіб — §§ 1–5 (обмеження свободи пересування, порядок видачі посвідки повітовим комісаріатом/магістратом, зміст посвідки, термін дії й плата 2 К, підтвердження у прифронтовій смузі військовою владою безкоштовно); текст переходить на наступну сторінку.
[кінець Закону 21, § 1]
станція, виконують на час надзвичайних відносин спричинених війною окремі сенати, які в сій ціли будуть установлені при Трибуналах I. інстанції, а саме:
а) в справах, в яких відбувають ся розправи і в яких рішає ся на основі переведених розправ, в складі 5 судіїв, з яких один є предсідателем;
б) поза розправами в складі 3 судіїв, з яких один є предсідателем.
Сі окремі сенати мають урядову назву „Окремий Судовий Сенат II. інстанції в . . . . .“ „Окремий Судовий Сенат III. інстанції в . . . . .“
Державний Секретаріят судівництва визначує також для окремих сенатів прокураторів до заступництва публичного обжалованя по думці § 32 і 33 к. п.
§ 2.
Державного Секретаря судівництва уповажняє ся означити в дорозі розпорядку сі Трибунали I. інстанції, при яких творить ся повисші окремі сенати (§ 1).
§ 3.
Предсідателя і членів сих окремих сенатів іменує Державний Секретар судівництва з поміж президентів і віцепрезидентів окружних Судів та радників Висшого Суду Західної Области Української Народної Республики.
§ 4.
Розправи і неявні засіданя окремих сенатів для справ в § 1. сего закона означених, відбувають ся з правила раз на місяць, а члени тих сенатів іменовані з поміж судіїв урядуючих поза осідком дотичного Трибуналу (§ 2), мають на визначені розправи і неявні засіданя являти ся в місци осідку згаданих сенатів.
Арт. II.
Державний Секретар судівництва установить в дорозі розпорядку правильник до виконаня постанов арт. I. сего закона і формального веденя діловодства.
Арт. III.
Всі постанови дотеперішних законів і розпорядків, суперечні з постановами сього закона, тратять на час обовязуваня сього закона свою правну силу.
Арт. IV.
Отсей закон входить в силу з днем його оповіщеня, а Державний Секретар судівництва є уповажнений знести його в дорозі розпорядку, коли минуть ся надзвичайні відносини, спричинені війною.
За Виділ Української Національної Ради: Др Горбачевський, в. р. Др Петрушевич, в. р.
22.
Розпорядок
Державного Секретаріяту внутрішніх справ, виданий в порозумінню з Державним Секретаріятом військових справ та Державним Секретаріятом заграничних справ дня 16. лютого 1919 р., в справі перепусток і паспортів до подорожи для цивільних осіб.
§ 1.
Цивільні особи підпадають, аж до відклику, обмеженям свобідного подорожуваня в межах і поза межі Держави.
§ 2.
Подорожі в межах повіту відбувають ся на основі посвідки громадского уряду. В місцевостях, які є осідком державного повітового комісаріяту, виставляє такі посвідки управитель повітового комісаріяту, який одначе може до сеї чинности виделєгувати місцевий громадский уряд (магістрат).
§ 3.
В посвідці має бути поміщене: імя, назвище, звання і стан подорожного, місце його постійного побуту та опис особи (місце і рік уродженя, зріст, лице, волося, очі, ніс, уста і особливі знаки).
§ 4.
Така посвідка є важна на один місяць. За виставленє посвідки платиться як зворот коштів 2 К.
§ 5.
В тіснійшій воєнній полосі потверджує таку посвідку місцева або найближча військова власть. За потвердженє не бере військова власть ніякої оплати.
(продовження — на наступній сторінці)
[кінець Закону 21, § 1]
інстанція, здійснюють на час надзвичайних обставин, спричинених війною, окремі сенати, які для цього буде утворено при трибуналах I інстанції, а саме:
а) у справах, де відбуваються судові розгляди і рішення ухвалюються на основі проведених розглядів, — у складі 5 суддів, один з яких головує;
б) поза судовим розглядом — у складі 3 суддів, один з яких головує.
Ці окремі сенати мають офіційну назву «Окремий Судовий Сенат II інстанції в …», «Окремий Судовий Сенат III інстанції в …».
Державний Секретаріат судівництва призначає також для окремих сенатів прокурорів для представництва публічного обвинувачення згідно з §§ 32 і 33 кримінально-процесуального кодексу.
§ 2. Державний Секретар судівництва уповноважується визначити розпорядженням ті трибунали I інстанції, при яких утворюються вищезгадані окремі сенати (§ 1).
§ 3. Голову і членів цих окремих сенатів призначає Державний Секретар судівництва з-поміж президентів і віцепрезидентів окружних судів та радників Вищого Суду Західної Області Української Народної Республіки.
§ 4. Судові розгляди й закриті засідання окремих сенатів у справах, визначених у § 1 цього закону, відбуваються, як правило, раз на місяць, а члени цих сенатів, призначені з-поміж суддів, що працюють поза місцем розташування відповідного трибуналу (§ 2), мають з'являтися на призначені розгляди й закриті засідання в місці розташування згаданих сенатів.
Арт. II. Державний Секретар судівництва встановить розпорядженням регламент для виконання положень статті I цього закону та формального ведення діловодства.
Арт. III. Усі положення чинних дотепер законів і розпоряджень, що суперечать положенням цього закону, втрачають на час дії цього закону свою юридичну силу.
Арт. IV. Цей закон набуває чинності з дня його оголошення, а Державний Секретар судівництва уповноважений скасувати його розпорядженням, коли минуть надзвичайні обставини, спричинені війною.
За Виділ Української Національної Ради: д-р Горбачевський, в. р. — д-р Петрушевич, в. р.
22. Розпорядження
Державного Секретаріату внутрішніх справ, видане за погодженням із Державним Секретаріатом військових справ та Державним Секретаріатом закордонних справ від 16 лютого 1919 р., про перепустки й паспорти для подорожей цивільних осіб.
§ 1. Цивільні особи, аж до відкликання, підпадають під обмеження свободи пересування в межах держави і за її межами.
§ 2. Подорожі в межах повіту здійснюються на основі посвідки громадської управи. У місцевостях, що є осідком державного повітового комісаріату, такі посвідки видає керівник повітового комісаріату, який, однак, може делегувати цю функцію місцевій громадській управі (магістрату).
§ 3. У посвідці мають бути зазначені: ім'я, прізвище, звання й стан подорожнього, місце його постійного проживання та опис особи (місце й рік народження, зріст, обличчя, волосся, очі, ніс, уста й особливі прикмети).
§ 4. Така посвідка чинна протягом одного місяця. За видачу посвідки сплачується як відшкодування витрат 2 крони.
§ 5. У прифронтовій смузі таку посвідку засвідчує місцева або найближча військова влада. За засвідчення військова влада не бере жодної плати.
(продовження — на наступній сторінці)
- Закон 21 — механізм «окремих сенатів». Замість недоступного (окупованого) Львівського Вищого Суду й Найвищого Державного Суду (с. 28) закон утворює тимчасові «Окремі Судові Сенати» II і III інстанції безпосередньо при трибуналах І інстанції — практичне рішення для збереження апеляційного й касаційного судочинства без столичних судових установ. Показує, наскільки глибоко втрата Львова (листопад 1918) вплинула на державне будівництво ЗУНР навіть у судовій гілці. Арт. IV прямо передбачає самоліквідацію цього надзвичайного режиму, коли мине війна — ознака свідомо тимчасового, а не постійного інституту. Закон 21 продовжує серію актів від 15 лютого 1919 (Закони 19, 20, 21 — усі того самого дня, разом із заявленими в змісті с. 23 законами 18).
- Розпорядок 22 — контроль пересування цивільних осіб. Міжвідомчий акт (спільно внутрішні, військові, закордонні справи) — типовий воєнний режим контролю пересування: обмеження виїзду за межі держави та навіть у межах повіту без посвідки особи (аналог внутрішнього паспорта), детальний опис зовнішності у документі (зріст, обличчя, волосся, очі, ніс, уста, особливі прикмети) — практика ідентифікації особи до фотографії в документах. Безкоштовне засвідчення у прифронтовій смузі військовою владою (§ 5) контрастує з платною посвідкою в тилу (2 К, § 4) — військова адміністрація не хоче додатково обтяжувати населення прифронтових територій.
- Термінологія. «неявне засіданя» = закрите (не публічне) засідання; «предсідатель» = голова, головуючий; «к. п.» = «карне поступованє» (кримінально-процесуальний кодекс); «правильник» = регламент, статут; «правну силу» = юридичну (правову) чинність; «подорожуваня» = пересування, подорожування; «посвідка» = посвідчення, довідка (документ); «громадский уряд» = громадська управа (орган місцевого самоврядування); «управитель повітового комісаріяту» = керівник повітового комісаріату; «виделєгувати» = делегувати; «стан подорожного» = соціальний/сімейний стан подорожнього; «побут» = проживання, перебування; «зворот коштів» = відшкодування витрат; «тіснійша воєнна полоса» = прифронтова смуга (ближча до лінії фронту територія).
- Метод: сторінку відрендерено
pdftoppm -r 150 -png(PDF-29 з 91); увесь текст прочитано з основного рендера без додаткових дорізів. Колонцифру «13» і колонтитул звірено. Орфографію блоку «Оригінал» збережено без виправлень, включно з друкованими крапками-заповнювачами «. . . . .» у зразках офіційних назв сенатів (місце для назви міста в кожному конкретному розпорядженні).