Вісник державних законів і розпоряджень
Сорок перша сторінка Випуску 6, продовження Закону 42 з с. 54: докладний склад причинкових комісій (повітова — відпоручник комісаріату, скарбовий заступник, відпоручник громади, два мужі довіря переважно від товариства «Сільский Господар»; головна — аналогічно, з відпоручником Виділу УНРади замість громад), процедура розгляду (розвіди, право сторони на протидоказ, оскарження до головної комісії); §§ 8–9 (порядок виплати місячними ратами, обов'язок громад допомагати виконанню закону); § 10 (звільнення від гербових і поштових зборів); § 11 (чинність від 1 листопада 1918 р. аж до демобілізації). Текст переходить на наступну сторінку.
[продовження § 7]
Повітові комісії складають ся з відпоручника державного повітового комісаріяту, як її голови, одного заступника скарбової власти, одного відпоручника громади осідку зголошуючої ся о причинок і двох мужів довіря цілого населеня повіта. Тих мужів довіря вибирає ся в сей спосіб, щоб були узгляднені найсильнійше в довичнім повіті репрезентовані галузи званя. Для сеї цілі вибрати мають передовсім виділи філій товариства „Сільский Господар“ в повіті таких двох мужів довіря селянского населеня повіта, а дотично вибору мужів довіря від инших галузий званя, назначить державний повітовий комісар, котре званє побіч селянского є найсильнійше репрезентоване в повіті і візве дотичну орґанізацію по званю до вибору двох її мужів довіря до повітової причинкової комісії.
До видаваня рішень призначить голова повітової причинкової комісії тих мужів довіря, котрі належать до галузи званя покликаного, як також відпоручника громади, місця звичайного осідку управненої до причинка особи.
Те саме має примінене також до головної причинкової комісії з тою відміною, що на місци відпоручників громад засідає в головній комісії відпоручник Виділу Української Національної Ради.
Члени комісії, які не є публичними урядниками, мають приречи через подане руки голові комісії, що зберігати-муть тайну і що по совісти і безсторонно сповняти-муть свій уряд.
Коли переведені розвіди дадуть вислід суперечний з заподаннями сторони і для неї некорисний, то треба візвати її до заяви і предложеня протидоказів.
Рішеня проте, чи удержанє даної особи є дійсно загрожене, вільно видати лише по урядовім справдженю всіх обставин, рішаючих се питаня.
Відказуючі рішеня мають бути все узасаднені наведеним міродатних для відмови обставин і мають бути доручені на письмі. Коли сторона бажає внести відклик треба дозволити її на вгляд до актів.
Від рішеня повітової причинкової комісії допускає ся відклик до головної причинкової комісії, який має бути внесений через повітову причинкову комісію до 60 днів від дня доручення рішеня. Головна причинкова комісія рішає справу оконечно.
В своїх рішенях мають причинкові комісії виразно поучити сторони, чи і в якім речинци прислугує їм право відклику і куди треба його внести. Можливі представленя проти правосильних рішень, о скільки містять вони в собі дійсно нові обставини чи доказові внесеня, вимагають все поновного провіреня наведеного в них подійского стану та поновного рішеня.
Комісії виконують свої чинности як власти і підлягають в своїм урядованю Державному Секретаріятови внутрішних справ.
§ 8.
При зголошеню правіжу належить подати особу, на чиї руки причинок має бути виплачений. Причинка на удержанє не вільно переказувати на руки покликаного. Причинок має бути виплачуваний в місячних ратах з гори.
На розділ причинка між управненими до причинка особи комісія не має впливу.
Одержаних причинків не звертає ся назад.
§ 9.
Громади обовязані помагати при виконуваню і примінено сього закона.
Політична повітова власть може установити також власних мужів довіря для перепроваджуваня розвідів. Уряд мужів довіря і уряд членів комісії, покликаних з поміж населеня, є почетним урядом і лиш ті особи можуть його не приняти або зложити, котрі по думці громадского виборчого закона мають право не прийняти вибір до громадского заступництва або зложити принятий уряд.
§ 10.
Всі письма, протоколи, прилоги і посвідки відбору потрібні для виконаня сього закона є вільні від стемплевих і инших належностий, як і почтової оплати.
§ 11.
Сей закон обовязує від дня 1. падолиста 1918 р. аж до демобілізації на Західній Области Української Народної Республики, а виконанє його поручає ся…
(продовження — на наступній сторінці)
[продовження § 7]
Повітові комісії складаються з представника державного повітового комісаріату як голови, одного заступника фінансового органу, одного представника громади, що подала заявку на допомогу, і двох довірених осіб від усього населення повіту. Цих довірених осіб обирають так, щоб були враховані найсильніше представлені в повіті сфери діяльності. Для цього насамперед мають обрати філії товариства «Сільський Господар» у повіті двох довірених осіб селянського населення повіту, а щодо вибору довірених осіб від інших сфер діяльності — державний повітовий комісар визначить, яка галузь, окрім селянської, найсильніше представлена в повіті, і запросить відповідну професійну організацію обрати двох своїх довірених осіб до повітової причинкової комісії.
Для ухвалення рішень голова повітової причинкової комісії призначає тих довірених осіб, які належать до сфери діяльності призваного, а також представника громади за звичайним місцем проживання особи з правом на допомогу.
Те саме застосовується й до головної причинкової комісії з тією відмінністю, що замість представників громад у головній комісії засідає представник Виділу Української Національної Ради.
Члени комісії, які не є державними службовцями, зобов'язуються, потиснувши руку голові комісії, зберігати таємницю і виконувати свої обов'язки сумлінно та неупереджено.
Якщо проведене розслідування дає результат, що суперечить твердженням сторони і є для неї несприятливим, слід запросити її подати заяву та надати спростовні докази.
Рішення про те, чи утримання даної особи справді перебуває під загрозою, можна ухвалювати лише після офіційної перевірки всіх обставин, що вирішують це питання.
Відмовні рішення завжди мають бути обґрунтовані наведенням вирішальних для відмови обставин і мають бути вручені письмово. Якщо сторона бажає подати оскарження, їй слід дозволити ознайомитися з матеріалами справи.
Рішення повітової причинкової комісії можна оскаржити до головної причинкової комісії, подавши скаргу через повітову причинкову комісію протягом 60 днів з дня вручення рішення. Головна причинкова комісія вирішує справу остаточно.
У своїх рішеннях причинкові комісії мають чітко роз'яснити сторонам, чи і в який строк їм належить право на оскарження та куди його подавати. Можливі подання проти вже правосильних рішень, якщо вони містять справді нові обставини чи докази, завжди вимагають повторної перевірки наведеного в них фактичного стану та повторного рішення.
Комісії здійснюють свої функції як органи влади і в своїй діяльності підпорядковуються Державному Секретаріату внутрішніх справ.
§ 8. При поданні клопотання слід вказати особу, на чиї руки має бути виплачений причинок. Допомогу на утримання не можна переказувати на руки призваного. Причинок виплачується щомісячними частками наперед.
На розподіл причинка між особами з правом на нього комісія впливу не має.
Отримані виплати назад не повертаються.
§ 9. Громади зобов'язані сприяти виконанню й застосуванню цього закону.
Політична повітова влада може також призначити власних довірених осіб для проведення розслідувань. Посада довіреної особи та посада члена комісії, призначених з-поміж населення, є почесною посадою, і відмовитися від неї чи скласти повноваження можуть лише ті особи, які за громадським виборчим законом мають право не прийняти обрання до громадського представництва або скласти прийняту посаду.
§ 10. Усі документи, протоколи, додатки та довідки відбору, потрібні для виконання цього закону, звільняються від гербових та інших зборів, а також поштової оплати.
§ 11. Цей закон чинний від 1 листопада 1918 р. аж до демобілізації в Західній Області Української Народної Республіки, а його виконання доручається…
(продовження — на наступній сторінці)
- Дворівнева система комісій із залученням громадськості. Повітові й головна причинкові комісії поєднують державних урядовців (представник комісаріату, скарбовий заступник) з виборними «мужами довіря» від професійних/станових організацій — передусім товариства «Сільский Господар» (провідна українська сільськогосподарська кооперативна організація Галичини) як представника селянства, і від інших найсильніше представлених у повіті галузей занять. Це рідкісний в цьому томі приклад залучення громадянського суспільства до державного адміністрування.
- Процесуальні гарантії для заявників. Право на подання спростовних доказів при несприятливому результаті розслідування, обов'язкове письмове обґрунтування відмов, право на ознайомлення з матеріалами справи, дворівневе оскарження (60 днів до головної комісії) — детально прописаний адміністративний процес, незвично ретельний для акту соціального забезпечення воєнного часу.
- § 11 — точна дата чинності закону. Закон чинний заднім числом від 1 листопада 1918 — того самого дня, що й межа амністії (с. 50) — знову підтверджує цю дату як символічний початок державного існування ЗУНР, до якого прив'язані базові правові режими. Чинність — «аж до демобілізації», тобто закон свідомо тимчасовий, воєнний захід.
- Почесний, а не оплачуваний обов'язок. § 9 підкреслює, що участь у комісіях — «почетний уряд» (громадський обов'язок), від якого можна відмовитися лише на тих самих підставах, що й від громадського представницького мандата — рівняння комісійної роботи з виборною громадською службою.
- Термінологія. «мужі довіря» = довірені особи, представники (виборні делегати від громади/стану); «розвіди» = розслідування, з'ясування обставин; «протидокази» = спростовні докази, контрдокази; «одкладка/відклик» = оскарження, апеляція; «оконечно» = остаточно; «в місячних ратах з гори» = щомісячними частками наперед; «политична повітова власть» = політична (загальноадміністративна) повітова влада; «почетний уряд» = почесна посада (без окремої оплати, громадський обов'язок).
- Метод: сторінку відрендерено
pdftoppm -r 150 -png(PDF-55 з 91); увесь текст (кінець § 7, §§ 8–11) прочитано з основного рендера без додаткових дорізів. Колонцифру «41» звірено. Орфографію блоку «Оригінал» збережено без виправлень.