Вісник державних законів і розпоряджень
Двадцять сьома сторінка тому — титул Випуску 4 «Вістника державних законів і розпорядків Західної Области Української Народної Республики», виданий 17 березня 1919 (друга дата з рукописного переліку на обкладинці, с. 1: «…1 березня; 2 березня; 17 березня…» — точно збігається). Зміст числа: чч. 32–40 (9 актів) — тимчасова організація нотаріату, суди присяжних, печатки й вивіски судів, гербові збори за виконавче провадження, урядові оголошення, надзвичайна допомога службовцям і вчителям. Сторінка подає повний Розпорядок 32 з 1 березня 1919 про тимчасову організацію нотаріату (§§ 1–6: рецепція нотаріату колишньої Австрії, нова печатка з тризубом Володимира Великого, текст присяги нотаря). У правому верхньому куті скану — овальний архівний штамп «Народний музей імени О. Йосафата Кобринського в Коломиї» (провенієнція, не частина друку).
ВІСТНИК
державних законів і розпорядків
Західної Области Української Народної Республики.
- Випуск. Виданий 17. марта 1919. Річник 1919.
Зміст: (ч. 32—40). — 32. Розпорядок про тимчасову орґанізацію нотарів. — 33. Розпорядок в справі застанови діяльности судів присяглих. — 34. Розпорядок про печати, вивіски і орієнтаційні написи судів, державних прокураторій і карних заведень. — 35. Розпорядок про підвисшене належитостий за доручена в цивільно-правних справах. — 36. Оповістка в справі виправленя ошибки в розпорядку з дня
- лютого 1919 р. ч. 8. В. д. з. р. про охорону наємців. — 37. Розпорядок про часову підвишку належитостий судово-лікарских знатоків в карнім і неспірнім поступованю. — 38. Розпорядок про означене того Трибуналу I. інстанції, при якім будуть утворені Окремі Судові Сенати II. і III. інстанції. — 39. Розпорядок про урядові оголошеня. — 40. Розпорядок про одноразову надзвичайну запомогу для державних функціонарів і учителів.
32.
Розпорядок
Державного Секретаріяту судівництва з дня 1. марта 1919 р. про тимчасову орґанізацію нотарів.
§ 1.
Закони і розпорядки, на підставі яких в бувшій австрійскій державі урядували ц. к. нотарі, остають аж до їх зміни, зглядно знесеня в правній силі, о скільки вони не противлять ся державности Української Народної Республики.
§ 2.
Всі ц. к. нотарі стають нотарами Української Народної Республики і мають при підписі місто слів: „ц. к. нотар“, додавати слова: „нотар У. Н. Р.“
§ 3.
Нотарі У. Н. Р. останнуть в урядованю на своїх місцях, наколи найдальше до 30. цвітня 1919 р. включно уизискають одобренє нової урядової печати (§ 4 розп.), предложать відбитки печати і екземпляри підпису (§§ 14 і 16 нот. зак.), та зложать приреченє (§ 5 розп.).
§ 4.
Печать нотаря У. Н. Р. мусить обнимати герб одноцільної Української Народної Республики (тризуб Володимира Великого), а кругом гербу напис в українській мові, подаючий імя, назвище, урядовий титул, осідок і судовий округ. Крім того може печать обнимати урядовий титул і осідок нотаря в мовах законно признаних національних меншостий.
Про дотеперішні печати рішає § 42. нот. зак.
§ 5.
Нотар У. Н. Р. складає приреченє в Висшім Суді письменно; раз зложене приреченє є невідкличне.
Приреченє нотаря У. Н. Р. звучить:
„Прирікаю як нотар бути вірний Українській Народній Республиці, повинуватися законам і розпорядкам Української Народної Республики, сповнювати уряд нотаря ревно і совістно та все мати на увазі добро і пожиток Української Народної Республики“.
§ 6.
Нотарі У. Н. Р., які до 30. цвітня 1919 р. включно не доповнять всіх вимогів, обняних §§ 3. до 5. сього розпорядку, тратять свій уряд.
(продовження — на наступній сторінці)
ВІСНИК
державних законів і розпоряджень
Західної Області Української Народної Республіки.
4-й випуск. Виданий 17 березня 1919. Річник 1919.
Зміст (чч. 32–40). — 32. Розпорядження про тимчасову організацію нотаріату. — 33. Розпорядження про зупинення діяльності судів присяжних. — 34. Розпорядження про печатки, вивіски й орієнтаційні написи судів, державних прокуратур і карних закладів. — 35. Розпорядження про підвищення зборів за вручення у цивільно-правових справах. — 36. Оповіщення про виправлення помилки в розпорядженні від 1 лютого 1919 р., ч. 8 Вісника держ. законів і розпоряджень, про охорону наймачів. — 37. Розпорядження про тимчасове підвищення винагороди судово-медичних експертів у карному і безспірному провадженні. — 38. Розпорядження про визначення того трибуналу I інстанції, при якому будуть утворені Окремі Судові Сенати II і III інстанції. — 39. Розпорядження про офіційні оголошення. — 40. Розпорядження про одноразову надзвичайну допомогу державним службовцям і вчителям.
32. Розпорядження
Державного Секретаріату судівництва від 1 березня 1919 р. про тимчасову організацію нотаріату.
§ 1. Закони й розпорядження, на підставі яких у колишній австрійській державі діяли цісарсько- королівські нотарі, залишаються чинними аж до їх зміни чи скасування, якщо вони не суперечать державності Української Народної Республіки.
§ 2. Усі цісарсько-королівські нотарі стають нотарями Української Народної Республіки і мають під підписом замість слів «ц. к. нотар» додавати слова «нотар УНР».
§ 3. Нотарі УНР залишаються на своїх посадах, якщо щонайпізніше до 30 квітня 1919 р. включно отримають затвердження нової офіційної печатки (§ 4 цього розпорядження), нададуть відбитки печатки та зразки підпису (§§ 14 і 16 нотаріального закону) і складуть присягу (§ 5 цього розпорядження).
§ 4. Печатка нотаря УНР має містити герб єдиної Української Народної Республіки (тризуб Володимира Великого), а навколо герба — напис українською мовою із зазначенням імені, прізвища, службового титулу, місця перебування й судового округу. Крім того, печатка може містити службовий титул і місце перебування нотаря мовами законно визнаних національних меншин.
Щодо чинних дотепер печаток вирішує § 42 нотаріального закону.
§ 5. Нотар УНР складає присягу у Вищому Суді письмово; складена присяга є невідкличною.
Текст присяги нотаря УНР:
«Присягаюся як нотар бути вірним Українській Народній Республіці, підкорятися законам і розпорядженням Української Народної Республіки, виконувати посаду нотаря ревно й сумлінно та завжди дбати про добро і користь Української Народної Республіки».
§ 6. Нотарі УНР, які до 30 квітня 1919 р. включно не виконають усіх вимог, передбачених §§ 3–5 цього розпорядження, втрачають свою посаду.
(продовження — на наступній сторінці)
- Титул Випуску 4 — точний збіг з обкладинкою. Дата видання «17 марта 1919» дослівно відповідає другій із семи дат, вказаних у рукописному переліку на обкладинці (с. 1) — підтверджує, що підшивка справді містить усі перелічені там числа по порядку. Випуск 4 істотно коротший за Випуск 3 (9 актів проти 23) — переважно судово-нотаріальна тематика.
- Розпорядок 32 — рецепція австрійського нотаріату. Той самий метод, що й у Розпорядку 28 про приватні школи (с. 37): не створення нового інституту з нуля, а масова конверсія (усі «ц. к. нотарі» автоматично стають «нотарями У. Н. Р.») за умови формальних кроків до 30 квітня 1919 — нова печатка, зразок підпису, присяга. Присяга нотаря текстуально близька до службової присяги вчителів (с. 37 § 2), але коротша й специфічна для нотаріальної професії.
- Символіка нової державної печатки. § 4 — рідкісний у цьому томі прямий опис державної символіки: тризуб Володимира Великого як герб «одноцільної Української Народної Республіки» (тобто соборної, об'єднаної УНР після Акту злуки 22 січня 1919, с. 2), з написом українською мовою, і правом дублювання мовою нацменшин — послідовне продовження мовної політики Закону 20 (с. 28).
- Нова провенієнція тому. Овальний штамп «Народний музей імени О. Йосафата Кобринського в Коломиї» (українська культурно-освітня установа в Коломиї, засн. поч. XX ст.) — ще один слід історії побутування цього примірника, окрім штампу Івано-Франківського облдержархіву на с. 18.
- Термінологія. «ц. к.» = цісарсько-королівський (австрійська офіційна формула); «нотаріальний закон» = закон про нотаріат (австрійський, 1871 р., тут — «нот. зак.»); «одноцільна Українська Народна Республіка» = єдина (соборна) УНР; «уизискати» = отримати, здобути (застаріла форма «уискати»); «пожиток» = користь, вигода.
- Метод: сторінку відрендерено
pdftoppm -r 150 -png(PDF-43 з 91); титул, повний зміст (ч. 32–40) і Розпорядок 32 (§§ 1–6) прочитано з основного рендера без додаткових дорізів. Архівний штамп у правому верхньому куті — не транскрибується як зміст документа (провенієнція). Колонцифру «27» звірено. Орфографію блоку «Оригінал» збережено без виправлень.