Вісник державних законів і розпоряджень
Дев'ятнадцята сторінка Випуску 3, суцільне продовження Розпорядку 26 про примусовий обробіток землі з с. 34: перехід ґрунтів під державне управління (§§ 2–5), обов'язок власників/орендарів заявити про неспроможність обробити землю до 10 березня (§ 6), штрафи за невиконання (§§ 7–9: від 200 до 500 К за гектар, у крайніх випадках — арешт і штраф до 50 000 К), дворівнева система рільничих комісій — громадська й повітова (§§ 10–12: склад, порядок прийняття рішень, обов'язки повітового комісара). Текст переходить на наступну сторінку.
[продовження Розпорядку 26]
§ 2.
Орні поля, яких властитель чи арендар не може сам обробити, або мимо ствердженої спроможности не хоче обробити переходять під заряд Держави (§ 8).
§ 3.
Орні поля, яких властитель чи арендар не може сам обробити винаймає громадска рільна комісія в порозумінню з властителем ґрунту та предкладає повітовій рільничій комісії до затвердженя; в тім случаю припадають умовлені чинші властителеви.
§ 4.
Орні поля, яких властитель чи арендар мимо ствердженої спроможности, не хоче обробити віддає громадска комісія оплатно в найм в першій мірі безземельним і малоземельним. Чинші за винаєм ґрунтів, заряджуваних порядком сих постанов припадають Державі.
§ 5.
Живий і мертвий інвентар, якого властитель чи арендар ґрунту після оцінки комісії не потребує до управи оставленого собі ґрунту, є так само предметом найму (§§ 3 і 4).
§ 6.
Властителі і арендарі, які не можуть або не хочуть обробити ґрунтів придатних до культури, обовязані до 10. марта с. р. зголосити се в громадскій рільничій комісії з докладним поданєм простору, рода культури, положеня, а також тих припасів і середників до управи і засівів, які є в їх розпорядимости.
§ 7.
Властителі і арендарі, які не поступлять після § 5., як також ті, що без оправданих причин не управлять ґрунтів, полишених собі до управи, підлягають грошевій карі від 200 до 500 К. за кождий гектар неуправленого ґрунту.
§ 8.
Хто нарочно затаїть пригожі до управи ґрунти, припаси насіня, живий та мертвий інвентар або з розмислом чи в злосливий спосіб, унеможливить управу, підпадає — о скільки не заходить провина підлягаюча карному законови — карі арешту від 1 до 6 місяців і надто грошевій карі від 100 до 50.000 К.
§ 9.
Заряд ґрунтів, означених в §§ 2. і 3., виконує Держава через Державний Секретаріят земельних справ при помочі:
а) повітових рільних комісій при державних повітових комісаріятах;
б) громадских рільних комісій при громадских урядах.
§ 10.
а) Громадска комісія складаєть ся з пятьох членів, з яких чотирох вибирають члени даної громади загальним голосованєм під проводом начальника громади зглядно громадского комісаря; пятим є з уряду начальник громади зглядно громадский комісар і сей є предсідателем комісії. Члени комісії вибирають з поміж себе секретаря. Обсяг діланя комісії обіймає дану громаду в її адміністраційних границях.
б) Повітова рільнича комісія складаєть ся з семи членів, яких вибирають спільно відпоручники громадских рільничих комісій. Кожда громадска комісія висилає до вибору одного відпоручника. Предсідателя, його заступника і секретаря вибирають члени комісії з поміж себе.
Обсяг діланя повітової комісії обіймає цілий політичний повіт.
§ 11.
Рішеня громадских і повітових комісій западають звичайною більшостю голосів. В разі рівности рішає своїм голосом предсідатель.
До важности рішень конечна при голосованю присутність чотирох членів в повітовій комісії, а трох в громадскій.
Комісії повітові зглядно громадскі скликує предсідатель зглядно заступник відносної комісії.
Члени комісії, що без оправданя не являть ся на засіданя, підлягають грошевій карі від 20 до 500 К., які накладає предсідатель відносної комісії з правом відклику до повітового комісаря.
§ 12.
Повітовий комісар обовязаний бути на кождім засіданю повітової рільничої комісії; він має право засистувати рішеня комісії. Про засистованє обовязаний він сейчас донести Державному Секретаріятови земельних справ.
(продовження — на наступній сторінці)
[продовження Розпорядження 26]
§ 2. Орні поля, які власник чи орендар не може обробити самотужки, або, попри підтверджену спроможність, не бажає обробляти, переходять під управління Держави (§ 8).
§ 3. Орні поля, які власник чи орендар не може обробити самотужки, здає в найм громадська рільнича комісія за погодженням із власником ґрунту та подає на затвердження повітовій рільничій комісії; у такому разі власнику належить обумовлена орендна плата.
§ 4. Орні поля, які власник чи орендар, попри підтверджену спроможність, не бажає обробляти, громадська комісія передає в оплатний найм насамперед безземельним і малоземельним селянам. Орендна плата за найм ґрунтів, переданих у порядку цих положень, надходить Державі.
§ 5. Живий і мертвий інвентар, який власник чи орендар ґрунту, за оцінкою комісії, не потребує для обробітку залишеної собі землі, так само підлягає найму (§§ 3 і 4).
§ 6. Власники й орендарі, які не можуть або не бажають обробляти придатні до культури ґрунти, зобов'язані до 10 березня поточного року заявити про це в громадській рільничій комісії з докладним зазначенням площі, виду культури, розташування, а також запасів і засобів для обробітку й посіву, що є в їхньому розпорядженні.
§ 7. Власники й орендарі, які не виконають вимог § 5, а також ті, хто без поважних причин не обробляють залишених собі ґрунтів, підлягають грошовому штрафу від 200 до 500 крон за кожен гектар необробленої землі.
§ 8. Хто навмисно приховає придатні до обробітку ґрунти, запаси насіння, живий чи мертвий інвентар, або свідомо чи зловмисно унеможливить обробіток, підлягає — якщо провина не підпадає під кримінальний закон — арешту від 1 до 6 місяців і додатково грошовому штрафу від 100 до 50 000 крон.
§ 9. Управління ґрунтами, визначеними в §§ 2 і 3, здійснює Держава через Державний Секретаріат земельних справ за допомогою:
а) повітових рільничих комісій при державних повітових комісаріатах;
б) громадських рільничих комісій при громадських управах.
§ 10. а) Громадська комісія складається з п'яти членів, чотирьох з яких обирають члени громади загальним голосуванням під головуванням начальника громади, або громадського комісара; п'ятий — за посадою начальник громади, або громадський комісар, який і є головою комісії. Члени комісії обирають з-поміж себе секретаря. Компетенція комісії поширюється на дану громаду в її адміністративних межах.
б) Повітова рільнича комісія складається із семи членів, яких спільно обирають представники громадських рільничих комісій. Кожна громадська комісія делегує для виборів одного представника. Голову, його заступника й секретаря обирають члени комісії з-поміж себе.
Компетенція повітової комісії поширюється на весь політичний повіт.
§ 11. Рішення громадських і повітових комісій ухвалюються звичайною більшістю голосів. У разі рівності голосів вирішальним є голос голови.
Для чинності рішень необхідна присутність чотирьох членів у повітовій комісії та трьох — у громадській.
Повітові, або громадські, комісії скликає голова, або заступник відповідної комісії.
Члени комісії, які без поважної причини не з'являються на засідання, підлягають грошовому штрафу від 20 до 500 крон, який накладає голова відповідної комісії з правом оскарження до повітового комісара.
§ 12. Повітовий комісар зобов'язаний бути присутнім на кожному засіданні повітової рільничої комісії; він має право призупиняти рішення комісії. Про таке призупинення він зобов'язаний негайно повідомити Державний Секретаріат земельних справ.
(продовження — на наступній сторінці)
- Розпорядок 26 — найдетальніший земельний акт тому дотепер. Створює повноцінний адміністративний механізм примусового обробітку: державне управління покинутою землею (§§ 2, 9), оренда бідноті (§ 4 — явна соціальна переорієнтація на безземельних і малоземельних селян), сурові штрафи (200–500 К/га, до 50 000 К за навмисне зловживання) і дворівнева виборна система комісій (громадська 5 членів / повітова 7 членів) з детальним регламентом кворуму, головування й оскарження.
- Соціально-економічний контекст. Примусовий обробіток усієї придатної землі під час війни — захід продовольчої безпеки (як і заборона перелогу з с. 34 § 1), але механізм передачі необроблюваної землі безземельним і малоземельним (§ 4) також несе виразний соціальний компонент — практичний крок до перерозподілу користування землею на користь найбіднішого селянства, без формальної експропріації власності.
- Демократичні елементи в сільській адміністрації. Громадські комісії обираються загальним голосуванням членів громади (4 з 5 членів) — рідкісний приклад виборного самоврядування на найнижчому рівні в системі актів цього тому, більшість з яких стосується призначень «згори». Водночас повітовий комісар зберігає наглядову владу (право призупиняти рішення комісії, § 12) — поєднання місцевої демократії з централізованим контролем.
- Термінологія. «заряд Держави» = управління (розпорядження) з боку держави; «арендар» = орендар; «чинш» = орендна плата; «безземельний/малоземельний» = селяни без землі / з малим наділом; «живий і мертвий інвентар» = худоба та знаряддя праці, сільськогосподарське обладнання; «спроможність» = спроможність, здатність; «розпорядимість» = розпорядження, наявність у розпорядженні; «затаїти» = приховати; «з розмислом» = свідомо, навмисно; «злосливий спосіб» = зловмисний спосіб; «карний закон» = кримінальний закон; «відпоручник» = представник, делегат; «засистувати рішеня» = призупиняти (блокувати) рішення; «політичний повіт» = адміністративний повіт (як територіальна одиниця).
- Метод: сторінку відрендерено
pdftoppm -r 150 -png(PDF-35 з 91); увесь текст (§§ 2–12) прочитано з основного рендера без додаткових дорізів — друк чіткий. Колонцифру «19» звірено. Орфографію блоку «Оригінал» збережено без виправлень.