Вісник державних законів і розпоряджень
Двадцять п'ята сторінка Випуску 3. Завершує довгий Розпорядок 29 про гербові збори — розділ III. Кінцеві постанови (§§ 30–33: чинність, обмін старих гербових марок до 12 березня 1919, облік повернутих коштів, право відмовити при підозрі шахрайства) з повним підписом кабінету (8 секретарів, за військового секретаря — Бубела); подає повний Розпорядок 30 з 24 лютого 1919 про запровадження української викладної мови в державних середніх школах — дублікат «Розпорядку Ч. 9» (с. 13–с. 14); і починає останній заявлений у змісті акт — Розпорядок 31 Секретаріату фінансів з 25 лютого 1919 про припинення руху ґуралень (§§ 1–2, продовжується на наступній сторінці).
[кінець Розпорядку 29]
III. Кінцеві постанови.
§ 30.
Ровпорядок сей входить в житє з днем його оповіщеня.
§ 31.
Особи приватні та управнені до продажі стемплів мають найдальше до 12. марта 1919 р. включно вимiняти на гроші свої припаси значків стемплевих в тім податковім уряді де їх закупили. Речинець сей без'ynсловно не може бути продовжений. Оставші по упливі сего речинця в обігу стемплеві значки тратять з тим днем свою вартість.
§ 32.
Податковий уряд зачислить звернені гроші в дневнику приходів і розходів безпосередних належитостий а звернені стемплеві значки долучить як прилогу до відповідної позиції.
§ 33.
Коли податковий уряд має з огляду на скількість предложених стемплів о[б]ґрунтоване підозрiне що до неправильного поступованя сторін, має відмовити їм виплати гроший і віднести ся в цїли вирішеня справи до компетентної Дирекції скарбового округа.
Президент Ради Державних Секретарів, Державний Секретар фінансів, торгу і промисловости: Др Голубович, в. р.
Державний Секретар судівництва: Бурачинський, в. р.
Державний Секретар внутрішних справ: Др Макух, в. р.
Державний Секретар земельних справ: Мартинець, в. р.
Державний Секретар шляхів, почт і телеграфів: Мирон, в. р.
Державний Секретар публичних робіт: Козаневич, в. р.
Державний Секретар просьвіти і віроісповідань: Др Артимович, в. р.
За Державного Секретаря військових справ: Бубела, в. р.
30.
Розпорядок
Державного Секретаріяту просьвіти і віроісповідань з дня 24. лютого 1919 р., відносно заведеня української викладної мови у державних, середних школах.
§ 1.
Дирекції всіх державних, середних шкіл з неукраїнською викладною мовою в місцевостях, де доси нема державних шкіл даного типу з українською викладною мовою, мають найдальше до дня 15. марта 1919 р. завести у своїх заведенях українську викладну мову.
§ 2.
До кінця шкільного року 1918/19 позваляє ся заведеням згаданим в § 1. послугувати ся в міру потреби дотеперішною викладною мовою як помічною.
§ 3.
Розпорядок сей входить в житє з днем його оповіщеня.
Державний Секретар просьвіти і віроісповідань: Др Артимович, в. р.
Розпорядок
Державного Секретаріяту фінансів з дня 25. лютого 1919 р. в справі припиненя руху ґоралень.
§ 1.
Державні повітові комісаріяти припинять негайно і безумовно аж до дальшого зарядженя Державного Секретаріяту фінансів рух всіх ґоралень в своїм повіті.
§ 2.
Державні повітові комісаріяти займуть сейчас весь запас спірту на річ Держави за викупом, який пізнійше означиться.
В котрій із ґоралень є мірничі знаряди, ствердить державний повітовий комісар (згл.) його делеґат разом із фаховим скарбовиком, скількість і степеневість товару,
(продовження — на наступній сторінці)
[кінець Розпорядження 29]
III. Кінцеві положення
§ 30. Це розпорядження набуває чинності з дня його оголошення.
§ 31. Приватні особи та уповноважені на продаж гербових марок мають щонайпізніше до 12 березня 1919 р. включно обміняти на гроші свої запаси гербових марок у тому податковому уряді, де їх придбали. Цей строк за жодних обставин не може бути продовжений. Марки, що залишаться в обігу після завершення цього строку, з того дня втрачають свою вартість.
§ 32. Податковий уряд зараховує повернені гроші в щоденнику приходів і видатків прямих зборів, а повернені гербові марки долучає як додаток до відповідної статті.
§ 33. Якщо податковий уряд, зважаючи на кількість поданих марок, має обґрунтовану підозру щодо неправомірних дій сторін, він зобов'язаний відмовити у виплаті грошей і передати справу на розгляд компетентній дирекції фінансового округу.
Президент Ради Державних Секретарів, Державний Секретар фінансів, торгівлі й промисловості: д-р Голубович, в. р.
Державний Секретар судівництва: Бурачинський, в. р.
Державний Секретар внутрішніх справ: д-р Макух, в. р.
Державний Секретар земельних справ: Мартинець, в. р.
Державний Секретар шляхів, пошти й телеграфів: Мирон, в. р.
Державний Секретар публічних робіт: Козаневич, в. р.
Державний Секретар освіти і віросповідань: д-р Артимович, в. р.
За Державного Секретаря військових справ: Бубела, в. р.
30. Розпорядження
Державного Секретаріату освіти і віросповідань від 24 лютого 1919 р. щодо запровадження української мови викладання в державних середніх школах.
§ 1. Дирекціям усіх державних середніх шкіл з неукраїнською мовою викладання в місцевостях, де досі немає державних шкіл цього типу з українською мовою викладання, належить щонайпізніше до 15 березня 1919 р. запровадити у своїх закладах українську мову викладання.
§ 2. До кінця шкільного 1918/19 року цим закладам дозволяється, за потреби, користуватися попередньою мовою викладання як допоміжною.
§ 3. Це розпорядження набуває чинності з дня його оголошення.
Державний Секретар освіти і віросповідань: д-р Артимович, в. р.
Розпорядження
Державного Секретаріату фінансів від 25 лютого 1919 р. про припинення діяльності ґуралень.
§ 1. Державні повітові комісаріати негайно й безумовно припиняють, аж до подальшого розпорядження Державного Секретаріату фінансів, діяльність усіх ґуралень (спиртзаводів) на своїй території.
§ 2. Державні повітові комісаріати негайно реквізують увесь запас спирту на користь Держави за викуп, розмір якого буде визначено пізніше.
На тих ґуральнях, де є вимірювальне обладнання, державний повітовий комісар, або його делегат, разом із фаховим скарбовим службовцем підтверджує кількість і якість товару,
(продовження — на наступній сторінці)
- Завершення найдовшого акту тому. Розпорядок 29 про гербові збори тягнувся від с. 37 через с. 38, с. 39, с. 40 до цієї сторінки — 33 параграфи, три розділи, один із найдетальніших фіскально-процедурних актів усього тому. Прикметно, що серед підписантів цього разу — Бубела «за Державного Секретаря військових справ» замість звичних Вітовського чи Курмановича — ознака кадрової плинності або тимчасової відсутності профільного секретаря.
- Розпорядок 30 — сьомий підтверджений дублікат. Той самий акт, що «Розпорядок Ч. 9» освітнього вісника (с. 13–с. 14): запровадження української мови викладання в неукраїномовних державних середніх школах до 15 березня 1919, з перехідним періодом (стара мова як допоміжна до кінця навчального року) — та сама формула, що й в аналогічному положенні Закону 16 § 2 (с. 26–с. 27).
- Розпорядок 31 (заключний акт змісту Випуску 3) — воєнна реквізиція спирту. Останній із заявлених у змісті (с. 23) 23 актів випуску: негайне припинення роботи ґуралень і державна реквізиція запасів спирту «за викуп» — типовий воєнно-економічний захід контролю над стратегічним ресурсом (спирт як паливо/сировина для військових і промислових потреб, а не лише напоїв).
- Термінологія. «стемплеві значки» = гербові марки (фізичний носій сплати мита); «речинець» = строк, термін; «безумовно» = без жодних умов/винятків; «горальня»/«ґуральня» = ґуральня (спиртовий завод); «мірничі знаряди» = вимірювальне обладнання; «скарбовик» = скарбовий (фінансовий) службовець; «степеневість товару» = якість/міцність товару (ступінь очистки спирту); «делеґат» = делегат, уповноважений представник.
- Метод: сторінку відрендерено
pdftoppm -r 150 -png(PDF-41 з 91); увесь текст (кінець Розпорядку 29 §§ 30–33 + підписи, повний Розпорядок 30, початок Розпорядку 31) прочитано з основного рендера без додаткових дорізів. Колонцифру «25» звірено. Орфографію блоку «Оригінал» збережено без виправлень.