Вісник державних законів і розпоряджень
Дванадцята сторінка Випуску 3. Завершує Закон 19 про жандармерію (§§ 16, 28, Арт. II–III, і Арт. VI — у друку номерація стрибає з Арт. III одразу на Арт. VI, без Арт. IV–V; передано точно за друком, див. примітку); подає повний Закон 20 з 15 лютого 1919 про вживання мови в державному діловодстві ЗО УНР (§§ 1–4 — українська як державна мова, право нацменшин на приватне вживання рідної мови); і починає Закон 21 з 15 лютого 1919 про тимчасове здійснення судочинства в ІІ і ІІІ інстанції під час надзвичайних воєнних обставин (Арт. I, § 1 переходить на наступну сторінку).
[кінець Закону 19]
§ 16.
Чисельний стан Державної Жандармерії означує Державний Секретар внутрішних справ, а чисельний стан поодиноких станиць означує командант Державної Жандармерії в порозумінню з повітовим державним комісарем.
§ 28.
Всі видатки на удержанє Державної Жандармерії обтяжують буджет Державного Секретаріяту внутрішних справ.
Арт. II.
Другий уступ §-фу 17. згаданого закона зноситься.
Арт. III.
Закон сей входить в житє з днем його оповіщення.
Арт. VI.
Виконанє сего закона поручається Державному Секретареви внутрішних справ.
За Виділ Української Національної Ради: Др Горбачевський, в. р. Др Петрушевич, в. р.
20.
Закон
з дня 15. лютого 1919 р. про уживанє мови у внутрішнім і внішнім урядованю державних властий і урядів, публичних інституцій і державних підприємств на Західній Области Української Народної Республики.
Українська Національна Рада постановила:
§ 1.
Державною мовою на Західній Области Української Народної Республики є мова українська.
§ 2.
Сеї мови вживають у внутрішнім і внішнім урядованю всі державні власти і уряди, публичні інституції і державні підприємства.
§ 3.
Законно признаним національним меншостям полишає ся свободу уживаня як усно так і в письмах їх матірної мови в урядових зносинах з державними властями і урядами, публичними інституціями і державними підприємствами.
§ 4.
Закон сей обовязує з днем його оповіщеня.
За Виділ Української Національної Ради Др Горбачевський, в. р. Др Петрушевич, в. р.
21.
Закон
з дня 15. лютого 1919 р. про тимчасове виконуванє судівництва в цивільних і карних справах в другій і третій інстанції в часі надзвичайних відносин, спричинених війною.
Українська Національна Рада постановила:
Арт. I.
На час надзвичайних відносин, спричинених війною, зміняє ся дотеперішні постанови про виконуванє судівництва в цивільних справах в II. і III. інстанції (ціс. патент з 7. серпня 1850 р., ч. 325. В. д. з., § 8. закона з 1. серпня 1895 р. ч. 111. В. д. з., закон з 24. лютого 1907 р. ч. 41. В. д. з., § 8. ціс. патенту з 1. червня 1914 р. ч. 118. В. д. з. і § 10. закона Західно-Української Народної Республики з 21. падолиста 1918 р.) і в карних справах II. і III. інстанції (§ 15 і 16, 32 і 33 закона з 23. мая 1873 р. ч. 119. В. д. з. і § 10. закона Західно-Української Народної Республики з 21. падолиста 1918 р.) як слідує:
§ 1.
Судівництво в цивільних і карних справах, яке на основі всіх дотеперішних законних постанов має виконувати Висший Суд у Львові як II., зглядно Найвисший Державний Суд у Львові, як III. ін…
(продовження — на наступній сторінці)
[кінець Закону 19]
§ 16. Чисельність Державної Жандармерії визначає Державний Секретар внутрішніх справ, а чисельність окремих станиць визначає командир Державної Жандармерії за погодженням із повітовим державним комісаром.
§ 28. Усі видатки на утримання Державної Жандармерії покладаються на бюджет Державного Секретаріату внутрішніх справ.
Арт. II. Другий абзац § 17 згаданого закону скасовується.
Арт. III. Цей закон набуває чинності з дня його оголошення.
Арт. VI. Виконання цього закону доручається Державному Секретареві внутрішніх справ.
За Виділ Української Національної Ради: д-р Горбачевський, в. р. — д-р Петрушевич, в. р.
20. Закон
від 15 лютого 1919 р. про вживання мови у внутрішньому й зовнішньому діловодстві державних органів влади та установ, публічних інституцій і державних підприємств у Західній Області Української Народної Республіки.
Українська Національна Рада постановила:
§ 1. Державною мовою в Західній Області Української Народної Республіки є українська мова.
§ 2. Цю мову вживають у внутрішньому й зовнішньому діловодстві всі державні органи влади та установи, публічні інституції й державні підприємства.
§ 3. Законно визнаним національним меншинам залишається свобода вживання, як усно, так і письмово, їхньої рідної мови в офіційних зносинах з державними органами влади та установами, публічними інституціями й державними підприємствами.
§ 4. Цей закон чинний з дня його оголошення.
За Виділ Української Національної Ради: д-р Горбачевський, в. р. — д-р Петрушевич, в. р.
21. Закон
від 15 лютого 1919 р. про тимчасове здійснення судочинства у цивільних і карних справах у другій і третій інстанції в час надзвичайних обставин, спричинених війною.
Українська Національна Рада постановила:
Арт. I. На час надзвичайних обставин, спричинених війною, змінюються чинні дотепер положення про здійснення судочинства у цивільних справах у II і III інстанції (цісарський патент від 7 серпня 1850 р., ч. 325 Вісника законів державних; § 8 закону від 1 серпня 1895 р., ч. 111; закон від 24 лютого 1907 р., ч. 41; § 8 цісарського патенту від 1 червня 1914 р., ч. 118; і § 10 закону Західно-Української Народної Республіки від 21 листопада 1918 р.) та у карних справах II і III інстанції (§§ 15, 16, 32 і 33 закону від 23 травня 1873 р., ч. 119; і § 10 закону Західно-Української Народної Республіки від 21 листопада 1918 р.), а саме:
§ 1. Судочинство у цивільних і карних справах, яке за всіма чинними дотепер законними положеннями має здійснювати Вищий Суд у Львові як II інстанція, або Найвищий Державний Суд у Львові як III інстанція…
(продовження — на наступній сторінці)
- Стрибок нумерації Арт. III → Арт. VI у Законі 19. У друкованому тексті після Арт. III одразу йде Арт. VI, без Арт. IV і V — передано точно за оригіналом; ймовірно, помилка складання (пропущено два артикули при верстці) або вцілілий фрагмент від довшого проєкту закону. Оскільки зміст Арт. IV–V невідомий і сторінка не містить жодних слідів їх існування, зміст не реконструюється й не вигадується.
- Закон 20 — мовний закон ЗУНР. Стрижневий акт мовної політики: українська — єдина державна мова у внутрішньому й зовнішньому діловодстві всіх органів влади, установ і підприємств (§§ 1–2), з явним правом національних меншин на приватне усне й письмове вживання рідної мови в офіційних зносинах з владою (§ 3) — м'якша формула, ніж вимога знання державної мови від самих установ. Саме на цей закон посилався Закон 16 (§ 2, с. 26) щодо мови шкільного викладання. Пор. Розпорядок 30 з переліку змісту (с. 23) — «заведеня української викладної мови у державних, середних школах» — виконавчий розвиток того самого принципу для школи.
- Закон 21 — воєнний судовий режим. Тимчасово змінює порядок здійснення судочинства у ІІ–ІІІ інстанціях (апеляція/касація) для цивільних і карних справ на час «надзвичайних відносин, спричинених війною» — посилається на цілий каскад австрійських і західноукраїнських законів 1850–1918 рр. (патенти, закони про суди), що їх точково замінює. Показує, наскільки війна (з Польщею за Львів і Галичину) деформує звичайний судовий устрій, коли Вищий Суд і Найвищий Державний Суд у Львові (окупованому польськими військами з листопада 1918) фактично недоступні владі ЗУНР у Станиславові — звідси потреба тимчасового судового режиму (деталі — на наступній сторінці).
- Термінологія. «станиця» = жандармський пост/підрозділ на місцях; «командант» = командир; «буджет» = бюджет; «уступ» = абзац, положення; «урядованя» = діловодство, службова діяльність; «матірна мова» = рідна мова; «зносини» = зносини, офіційне спілкування; «ціс. патент» = цісарський (імператорський) патент — вид австрійського законодавчого акту; «Найвисший Державний Суд» = Найвищий Державний Суд (найвища судова інстанція, аналог Верховного Суду).
- Метод: сторінку відрендерено
pdftoppm -r 150 -png(PDF-28 з 91); увесь текст прочитано з основного рендера без додаткових дорізів — друк чіткий. Колонцифру «12» і колонтитул («3. Випуск — В. д. з. р. — Річник 1919», тут написано коректно, на відміну від одруківки «Винуск» на с. 27) звірено. Стрибок нумерації артикулів Закону 19 (III→VI) перевірено повторним читанням — підтверджено, не помилка розпізнавання. Орфографію блоку «Оригінал» збережено без виправлень.